сальва
СА́ЛЬВА, и, ж., заст.
Залп; салют (у 1 знач.).
Серед криків.., серед сальв рушничних, звуків якоїсь музики показалася княжа коляска! (Г. Хоткевич);
Повітря струсили випали гармат, і, коли на часинку завмирали сальви, щоб невдовзі вибухнути знову, урочисто били дзвони (Н. Рибак);
Сальви на його честь, почет і схиляння, урочисті пишні зустрічі – все приймалося Наполеоном як цілком заслужене (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)