сальва
Са́льва. Салют, залп.
● Сальва моздірова — салют пострілами з рушниць (на честь когось, чогось). На кожду промову, по кождім привіті відповідали оба панове серед сальв моздірових і серед великого одушевленя народу (Б., 1907, 38, 2)
// пол. salwa-залп, салют, moździerzowy, прикм. від moździerz — іст. мортира, dać salwę honorową — дати салют (на честь когось, чогось); порівн. сальва, лат. — гуртовий вистріл на чиюсь пошану; сальвувати, лат. - стріляти гуртом на чиюсь пошану (СЧС, 525).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.