сальва

Са́льва. Салют, залп.

● Сальва моздірова — салют пострілами з рушниць (на честь когось, чогось). На кожду промову, по кождім привіті відповідали оба панове серед сальв моздірових і серед великого одушевленя народу (Б., 1907, 38, 2)

// пол. salwa-залп, салют, moździerzowy, прикм. від moździerz — іст. мортира, dać salwę honorową — дати салют (на честь когось, чогось); порівн. сальва, лат. — гуртовий вистріл на чиюсь пошану; сальвувати, лат. - стріляти гуртом на чиюсь пошану (СЧС, 525).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сальва — Са́льва: — залп [21;25;46-1;47;52,IV,VI,VII] — залп, постріл [12] — залп, салют [45] — постріл, салют [19] Словник з творів Івана Франка
  2. сальва — са́льва іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. сальва — -и, ж., заст. Залп; салют (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сальва — Випал, яса, див. салют Словник чужослів Павло Штепа
  5. сальва — СА́ЛЬВА, и, ж., заст. Залп; салют (у 1 знач.). Серед криків.., серед сальв рушничних, звуків якоїсь музики показалася княжа коляска! (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. сальва — са́льва 1. військ. залп (ст): Старшина, немов засоромившись своєї слабости, махнув рукою і голосно крикнув: “Фаєр!”... Сальва вистрілів, що з голосним гавкотом ринула в бік муру, була наче вдар грому (Лисяк) 2. салют (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. сальва — СА́ЛЬВА, и, ж., заст. Залп; салют (у 1 знач.). Серед криків.., серед сальв рушничних, звуків якоїсь музики показалася княжа коляска! (Хотк. Словник української мови в 11 томах