саля

Са́ля. Зала, зал. Вступ на салю був вільний лише на личні запросини через знакомих (Б., 1895, 21, 4); Найбільше надії виявляв Грінка. З видимим задоволенєм роззирав ся він по вишках салі, трохи з трудом повертаючи штучно ричесану голову в стоячім, твердім, як дошка, ковнірику (Галіп, 92); В новозбудованім домі курацийнім є ресторани, кофейні, концертова саля (Б., 1899, рекл.); Курациї молочно-жентичні. Новоотворений дім курацийний з гарними солями їдальними, концертовими, білярдовими (Б., 1900, рекл.); Члени палати послів зберуть ся о 11. год. в салі, передавши перед тим в канцеляриї палати свої посольскі цертифікати. Предсідателем аж до уконституованя є найстарший віком з-між послів, в сім разі др. Функе (Б., 1907, 64, 3); Під якими обставинами приходить ся їм [недержавним народам Угорщини] бороти ся за найелєментарнійші справи, про се наглядно свідчить афера румуньского посла Вайди, якого — попросту сказавши — викинули з салі парляментарних засідань, бо він, мовляв, образив мадярску націю (Б., 1907, 70, 2); Саля, повна гостий, підбадьорувала акторів, які грали і співали з видимим вдоволенєм і вервою (Б., 1907, 121, 3)

// пол. sala, ж.р. — зала; порівн. нім. der Saal — зал.