самоволя
Самово́ля. Сваволя, свавілля, самоволя. Чи нема вже сили, що положила би конець сій ромунізаторскій самоволі? (Б., 1899, 35, 3)
// пол. samowola — свавілля, самоволя.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоволя — самово́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самоволя — див. СВАВОЛЯ. Словник синонімів Караванського
- самоволя — див. сваволя Словник синонімів Вусика
- самоволя — -і, ж. Те саме, що самовілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоволя — Сваволя Словник чужослів Павло Штепа
- самоволя — І, ж., інд.-авт. Похідне від само... і воля. Червона барка в чорноводді доль загубиться. І фенікс довгоногий перенесе тебе в ясні чертоги від самоволь, покори і сваволь. (П-1:56). Словник поетичної мови Василя Стуса
- самоволя — САМОВО́ЛЯ, і, ж. Те саме, що самові́лля. Не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю, І про царську самоволю (І. Франко); Вже не тільки самоволя вчительська, а й звичайнісінькі вимоги шкільної дисципліни доводили його до сказу (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
- самоволя — СВАВІ́ЛЛЯ (самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, СВАВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОЧИ́НСТВО, САМОВІ́ЛЛЯ, САМОВО́ЛЯ, САМОВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОВІ́ЛЬСТВО. Хаотичні затори.. виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О. Словник синонімів української мови
- самоволя — САМОВО́ЛЯ, і, ж. Те саме, що самові́лля. Не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю, І про царську самоволю (Фр., XIII, 1954, 152); Вже не тільки самоволя вчительська, а й звичайнісінькі вимоги шкільної дисципліни доводили його до сказу (Крим., Вибр., 1965, 324). Словник української мови в 11 томах
- самоволя — Самово́ля, -лі ж. Своеволіе. Желех. Словник української мови Грінченка