самоволя

СВАВІ́ЛЛЯ (самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, СВАВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОЧИ́НСТВО, САМОВІ́ЛЛЯ, САМОВО́ЛЯ, САМОВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОВІ́ЛЬСТВО. Хаотичні затори.. виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О. Гончар); Коли не вкраде (бурсак) ножичка, чорнильниці, то піддрочує товариство на пустощі, на сваволю (Панас Мирний); Кудрявець, здавалося, був невдоволений з непокірної дружини і мав охоту поскаржитися на її свавільство (Г. Коцюба); Завадка.. злий на Бронка не так за свавільність, як за те, що зіпсував йому урочисту хвилину (Ірина Вільде); Бровко хоч і не обвинувачував Сагайдака у перевищенні своїх повноважень, але таке, хоч і безкорисливе, самочинство голові не сподобалося (С. Добровольський).

СВАВІ́ЛЛЯ (необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, БЕЗЗАКО́ННЯ, САМОПРА́ВСТВО, САМОВО́ЛЯ, ДЕСПОТИ́ЗМ, ТИРАНІЯ, ТИРА́НСТВО, РОЗГУ́Л, РОЗГНУ́ЗДАНІСТЬ. Ованес Туманян вирішив боротися проти царського свавілля (П. Тичина); Над усім панувала сваволя та культ кривавих брутальних ханів. Династії змінювались династіями, а де вони? (О. Гончар); Їм лірник співав.. Про тую нещасну підданську долю, Про панську сваволю лихую (Леся Українка); Молодиці згадували різні випадки свавільства окупантів (Д. Бедзик); Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття, І самовладців знавіснілий крик, І самоправства витворність жорстоку (М. Бажан); Та не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю І про царську самоволю (І. Франко); Всіх підлот самодержавного деспотизму, навіть при найпильнішім студіюванню, не могла б зрозуміти одна людина (Г. Хоткевич); Тиранія загарбників над поневоленим народом; Добрий правник і доглядач закону Пегаз і в нестерпні роки тиранства гадав, що законів додержувать треба (М. Зеров); Розгул реакції.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоволя — самово́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самоволя — Самово́ля. Сваволя, свавілля, самоволя. Чи нема вже сили, що положила би конець сій ромунізаторскій самоволі? (Б., 1899, 35, 3) // пол. samowola — свавілля, самоволя. Українська літературна мова на Буковині
  3. самоволя — див. СВАВОЛЯ. Словник синонімів Караванського
  4. самоволя — див. сваволя Словник синонімів Вусика
  5. самоволя — -і, ж. Те саме, що самовілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. самоволя — Сваволя Словник чужослів Павло Штепа
  7. самоволя — І, ж., інд.-авт. Похідне від само... і воля. Червона барка в чорноводді доль загубиться. І фенікс довгоногий перенесе тебе в ясні чертоги від самоволь, покори і сваволь. (П-1:56). Словник поетичної мови Василя Стуса
  8. самоволя — САМОВО́ЛЯ, і, ж. Те саме, що самові́лля. Не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю, І про царську самоволю (І. Франко); Вже не тільки самоволя вчительська, а й звичайнісінькі вимоги шкільної дисципліни доводили його до сказу (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  9. самоволя — САМОВО́ЛЯ, і, ж. Те саме, що самові́лля. Не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю, І про царську самоволю (Фр., XIII, 1954, 152); Вже не тільки самоволя вчительська, а й звичайнісінькі вимоги шкільної дисципліни доводили його до сказу (Крим., Вибр., 1965, 324). Словник української мови в 11 томах
  10. самоволя — Самово́ля, -лі ж. Своеволіе. Желех. Словник української мови Грінченка