1. Словник синонімів української мови

самовпевнений

САМОВПЕ́ВНЕНИЙ (надто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), ПИХА́ТИЙ, САМОВДОВО́ЛЕНИЙ, САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який відчуває вдоволення собою і не приховує цього); САМОЗАКО́ХАНИЙ (впевнений у своїй надзвичайній вроді, виняткових здібностях і т. ін.). Це оптиміст та життєлюб, він рожевий і самовпевнений до нахабства, почувається, що у нього є і зв'язки й гроші (Ю. Яновський); Великих людей народжувало горе, боротьба й нестатки. Щастя ж народжує лише самозакоханих егоїстів (Є. Гуцало). — Пор. зарозумі́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовпевнений — самовпе́внений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самовпевнений — (тон) рішучий, с. безапеляційний; самопевний. Словник синонімів Караванського
  3. самовпевнений — -а, -е. Занадто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях і т. ін. || Який виражає впевненість у собі, свідчить про неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самовпевнений — САМОВПЕ́ВНЕНИЙ, а, е. Занадто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях і т. ін. Як і всі вродливі хлопці, він був трохи самовпевнений, але намагався це приховати (В. Собко); Він стояв перед нею – молодий, самовпевнений. Словник української мови у 20 томах
  5. самовпевнений — САМОВПЕ́ВНЕНИЙ, а, е. Занадто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях і т. ін. Як і всі вродливі хлопці, він був трохи самовпевнений, але намагався це приховати (Собко, Біле полум’я, 1952, 151); Він стояв перед нею — молодий, самовпевнений. Словник української мови в 11 томах