самовідреченє

Самовідре́ченє. Самозречення, самовідречення. [Поверховність і плиткість у нашої молодїжи]розпаношуєть ся надовго, і треба або дуже великих впливів, або дуже великого самовідреченя, що викорінило ся одно і друге (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3)

// порівн. рос. самоотречение — самовідреченє, пол. samoofiara — самопожертва.