саля

са́ля (за́ля) 1. зал (ст): Треба згадати, що в салі Стрільниці 10 березня 1869 р. відбувся перший у Львові Шевченківський концерт – “Народний Дім” був у руках москофілів, тому молоді “українофіли” мусили шукати пристановище де-інде. Вранці відправлено богослужіння за упокій поета у православній церкві. В концерті взяли участь всі визначні артистичні й літературні сили (Крип'якевич)||галя

гімнасти́чна за́ля (са́ля) спортивний зал (ст)||руханкова заля

руханко́ва за́ля (са́ля) = гімнасти́чна за́ля (са́ля)

сміх на за́лі (са́лі) → сміх

2. велика кімната; вітальня (ст): Др. Ігорів нахилився над фотелем, в якому сиділа Марта Сидоренко: “Я жду відповіди, пані Марто”. Марта вдала, що не чує. Півголосом підтягала пісню, яку хтось співав у другім кінці салі (Вільде)||сальон (салон)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саля — Са́ля: — зала [51;53] Словник з творів Івана Франка
  2. саля — Са́ля. Зала, зал. Вступ на салю був вільний лише на личні запросини через знакомих (Б., 1895, 21, 4); Найбільше надії виявляв Грінка. Українська літературна мова на Буковині