самбука
САМБУ́КА¹, и, ж.
У стародавніх греків і римлян – широка драбина, яку застосовували під час облоги фортеці, міста.
До корабельного спорядження входили також тарани, самбуки (штурмові містки), стінобійні балки, гостронаточені залізні стрижні, насаджені на довгі дерев'яні шести тощо (з наук. літ.).
САМБУ́КА².
Словник української мови (СУМ-20)