самоварний
САМОВА́РНИЙ, а, е.
Прикм. до самова́р;
// Признач. для самовара.
Чистили [черниці] крейдою та самоварною мастю мідні корогви (І. Микитенко);
Самоварна труба;
// Такий, як у самовара.
– Здоров, – каже він, і золотий передній зуб сіє по хаті самоварний блиск (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)