самовдосконалення
САМОВДОСКОНА́ЛЕННЯ, САМОУДОСКОНА́ЛЕННЯ, я, с.
Удосконалення самого себе (фізичне, моральне і т. ін.), своєї фахової майстерності тощо.
Для того, щоб займатися самовихованням, мало лише знати себе. Треба, крім цього, прагнути до самовдосконалення (з наук.-попул. літ.);
Художник-професіонал, для якого мистецтво є основним заняттям, відчуває закономірний потяг до безперервного самовдосконалення, до пошуків нового (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)