самовдоволеність
САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. самовдово́лений.
Храпчукове обличчя, що завжди світилося самовдоволеністю людини, яка знає собі ціну, сьогодні мало вираз невластивої йому розгубленості (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)