самовдоволеність

Значення в інших словниках

1. самовдоволеність — самовдово́леність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. самовдоволеність — -ності, ж. Властивість і стан за знач. самовдоволений. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самовдоволеність — САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ (наявність надто великої впевненості у собі, в своїх можливостях, здібностях тощо), АПЛО́МБ, САМОВДОВО́ЛЕННЯ, САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ (неприховане вдоволення собою); САМОЗАКО́ХАНІСТЬ (впевненість у своїй винятковості). Словник синонімів української мови
4. самовдоволеність — САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самовдово́лений. Храпчукове обличчя, що завжди світилося самовдоволеністю людини, яка знає собі ціну, сьогодні мало вираз невластивої йому розгубленості (Жур., Вел. розмова, 1955, 33). Словник української мови в 11 томах