самовдоволеність
САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самовдово́лений.
Храпчукове обличчя, що завжди світилося самовдоволеністю людини, яка знає собі ціну, сьогодні мало вираз невластивої йому розгубленості (Жур., Вел. розмова, 1955, 33).
Словник української мови (СУМ-11)