Словник української мови у 20 томах

самовизволення

САМОВИ́ЗВОЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. самовизволя́тися.

І лише дух людини Прометей – не скорився фатуму. Він повстав супроти самоув'язнення в колесі Зевса і дає вогонь розуму й самовизволення для вічного повстання (О. Бердник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. самовизволення — самови́зволення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови