самовикриття
САМОВИКРИТТЯ́, я́, с.
Викриття самого себе, своїх дій, учинків, недоліків, слабостей і т. ін.
[Муравйов:] Все-таки прошу вас пояснити, що значить ваше самовикриття, яке, по суті, рівне самогубству? (С. Голованівський);
Комічний діалог, художня функція якого полягає в самовикритті негативного персонажа, є неодмінним елементом його [Остапа Вишні] усмішок (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)