самовикриття

самовикриття́

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. самовикриття — -я, с. Викриття самого себе, своїх дій, учинків, вад тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самовикриття — САМОВИКРИТТЯ́, я́, с. Викриття самого себе, своїх дій, учинків, недоліків, слабостей і т. ін. [Муравйов:] Все-таки прошу вас пояснити, що значить ваше самовикриття, яке, по суті, рівне самогубству? (С.  Словник української мови у 20 томах
3. самовикриття — САМОВИКРИТТЯ́, я́, с. Викриття самого себе, своїх дій, учинків, недоліків, слабостей і т. ін. [Муравйов:] Все-таки прошу вас пояснити, що значить ваше самовикриття, яке, по суті, рівне самогубству? (Голов.  Словник української мови в 11 томах