Словник української мови у 20 томах

самовиявлення

САМОВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с.

Розкриття свого “я”, виявлення (перев. у художній творчості, в художньому образі) своїх думок, настроїв, переконань.

Свобода творчого самовиявлення.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. самовиявлення — самови́явлення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. самовиявлення — -я, с. Розкриття свого "я", виявлення (також у художній творчості, в художньому образі) своїх думок, настроїв, переконань, своїх індивідуальних особливостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовиявлення — САМОВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с. Розкриття свого «я», виявлення (перев. у художній творчості, в художньому образі) своїх думок, настроїв, переконань.  Словник української мови в 11 томах