самовиявлення

самови́явлення

-я, с.

Розкриття свого "я", виявлення (також у художній творчості, в художньому образі) своїх думок, настроїв, переконань, своїх індивідуальних особливостей.

Значення в інших словниках

1. самовиявлення — самови́явлення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самовиявлення — САМОВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с. Розкриття свого “я”, виявлення (перев. у художній творчості, в художньому образі) своїх думок, настроїв, переконань. Свобода творчого самовиявлення.  Словник української мови у 20 томах
3. самовиявлення — САМОВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с. Розкриття свого «я», виявлення (перев. у художній творчості, в художньому образі) своїх думок, настроїв, переконань.  Словник української мови в 11 томах