Орфографічний словник української мови

самовиявлення

самови́явлення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самовиявлення — -я, с. Розкриття свого "я", виявлення (також у художній творчості, в художньому образі) своїх думок, настроїв, переконань, своїх індивідуальних особливостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самовиявлення — САМОВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с. Розкриття свого “я”, виявлення (перев. у художній творчості, в художньому образі) своїх думок, настроїв, переконань. Свобода творчого самовиявлення.  Словник української мови у 20 томах
  3. самовиявлення — САМОВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с. Розкриття свого «я», виявлення (перев. у художній творчості, в художньому образі) своїх думок, настроїв, переконань.  Словник української мови в 11 томах