самовпевнено
САМОВПЕ́ВНЕНО.
Присл. до самовпе́внений.
– Доручіть мені, товаришу начдив, – самовпевнено сказав комбриг (П. Панч);
На суді він намагався триматися зухвало, самовпевнено (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)САМОВПЕ́ВНЕНО.
Присл. до самовпе́внений.
– Доручіть мені, товаришу начдив, – самовпевнено сказав комбриг (П. Панч);
На суді він намагався триматися зухвало, самовпевнено (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)