самовпевненість
САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. самовпе́внений.
Насмішкуватий погляд глибоко посаджених очей і трохи кирпатий ніс на довгому обличчі виявляли в ньому самовпевненість і якусь юнацьку завзятість (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)