самовпевненість

самовпе́вненість

-ності, ж.

Властивість і стан за знач. самовпевнений.

Значення в інших словниках

1. самовпевненість — самовпе́вненість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самовпевненість — САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самовпе́внений. Насмішкуватий погляд глибоко посаджених очей і трохи кирпатий ніс на довгому обличчі виявляли в ньому самовпевненість і якусь юнацьку завзятість (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
3. самовпевненість — САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ (наявність надто великої впевненості у собі, в своїх можливостях, здібностях тощо), АПЛО́МБ, САМОВДОВО́ЛЕННЯ, САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ (неприховане вдоволення собою); САМОЗАКО́ХАНІСТЬ (впевненість у своїй винятковості).  Словник синонімів української мови
4. самовпевненість — САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самовпе́внений. Насмішкуватий погляд глибоко посаджених очей і трохи кирпатий ніс на довгому обличчі виявляли в ньому самовпевненість і якусь юнацьку завзятість (Панч, В дорозі, 1959, 258).  Словник української мови в 11 томах