самовпевненість
САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самовпе́внений.
Насмішкуватий погляд глибоко посаджених очей і трохи кирпатий ніс на довгому обличчі виявляли в ньому самовпевненість і якусь юнацьку завзятість (Панч, В дорозі, 1959, 258).
Словник української мови (СУМ-11)