самовпевнено
САМОВПЕ́ВНЕНО. Присл. до самовпе́внений.
— Доручіть мені, товаришу начдив, — самовпевнено сказав комбриг (Панч, II, 1956, 311);
На суді він намагався триматися зухвало, самовпевнено (Дор., Не повтори.., 1968, 40).
Словник української мови (СУМ-11)