Словник української мови у 20 томах

самовідчуження

САМОВІДЧУ́ЖЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. самовідчу́жуватися.

Наукова група є суб'єктом особливої – теоретичної – форми суспільної свідомості. Принципом діяння тут постає самовідчуження – елімінація суб'єктивного ставлення до предмета чи явища, ухилення від ціннісних суджень і оцінювальних операцій (з наук. літ.);

Персональний суб'єкт – не завершена особистість, а певний процес розвитку. Шлях його пролягає від .. самовідчуження, егоїстичної байдужості до громадських справ через вироблення персонального проекту дій, погодження його з колективними проектами історичного покликання (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)