самогонник
САМОГО́ННИК, а, ч., розм.
Той, хто займається виготовленням самогону.
Дніпропетровські самогонники ставлять всеукраїнські рекорди (з газ.);
В суспільстві, і не тільки в посполитій “масі”, поширені пияцтво, втрата морально-етичних орієнтирів, різні марновірства, включно із захопленням гороскопами... Ну не здатні ж самогонники й пияки до суспільної самоорганізації, до творення інститутів громадянського суспільства, навіть у формах нашої примітизованої адаптації (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)