самогонник

самого́нник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. самогонник — -а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самогонник — САМОГО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону. Дніпропетровські самогонники ставлять всеукраїнські рекорди (з газ.  Словник української мови у 20 томах
3. самогонник — Самого́нник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. самогонник — САМОГО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону.  Словник української мови в 11 томах