самогонник
самого́нник
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самогонник — -а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самогонник — САМОГО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону. Дніпропетровські самогонники ставлять всеукраїнські рекорди (з газ. Словник української мови у 20 томах
- самогонник — Самого́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- самогонник — САМОГО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону. Словник української мови в 11 томах