1. Словник української мови в 11 томах

самогонник

САМОГО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самогонник — самого́нник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. самогонник — -а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самогонник — САМОГО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону. Дніпропетровські самогонники ставлять всеукраїнські рекорди (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. самогонник — Самого́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)