1. Словник української мови в 11 томах

самогонний

САМОГО́ННИЙ, а, е. Прикм. до самого́н.

Задушливий, кислий запах самогонного перегару витає над сплячими (Тют., Вир, 1964, 135);

Він п’в самогонний первак у Марусі (Перв., II, 1958, 351);

// Признач. для виготовлення самогону.

— Будемо робити обшук. — А то ж для чого? — Може, самогонний бак у соломі ховаєте, а може й самогон (Шиян, Баланда, 1957, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самогонний — самого́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самогонний — -а, -е. Прикм. до самогон. || Признач. для виготовлення самогону. Самогонний апарат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самогонний — САМОГО́ННИЙ, а, е. Прикм. до самого́н. Задушливий, кислий запах самогонного перегару витає над сплячими (Григорій Тютюнник); Він п'є самогонний первак у Марусі (Л. Первомайський); // Признач. для виготовлення самогону. – Будемо робити обшук. Словник української мови у 20 томах