1. Словник української мови у 20 томах

самогонний

САМОГО́ННИЙ, а, е.

Прикм. до самого́н.

Задушливий, кислий запах самогонного перегару витає над сплячими (Григорій Тютюнник);

Він п'є самогонний первак у Марусі (Л. Первомайський);

// Признач. для виготовлення самогону.

– Будемо робити обшук. – А то ж для чого? – Може, самогонний бак у соломі ховаєте, а може й самогон (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самогонний — самого́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самогонний — -а, -е. Прикм. до самогон. || Признач. для виготовлення самогону. Самогонний апарат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самогонний — САМОГО́ННИЙ, а, е. Прикм. до самого́н. Задушливий, кислий запах самогонного перегару витає над сплячими (Тют., Вир, 1964, 135); Він п’в самогонний первак у Марусі (Перв., II, 1958, 351); // Признач. для виготовлення самогону. — Будемо робити обшук. Словник української мови в 11 томах