1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

самогонник

Самого́нник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самогонник — самого́нник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. самогонник — -а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самогонник — САМОГО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону. Дніпропетровські самогонники ставлять всеукраїнські рекорди (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. самогонник — САМОГО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто займається виготовленням самогону. Словник української мови в 11 томах