самогубство
САМОГУ́БСТВО, а, с.
1. Позбавлення себе життя.
Під ранок в мені виріс план самогубства (М. Коцюбинський);
У жінки з'явилася сивина. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Все частіше почала зринати думка про самогубство (О. Донченко).
2. перен. Можлива власна загибель, ймовірне знищення самого себе, зумовлені ризикованою дією, відчайдушним вчинком і т. ін.
Софочка пише, що її жених подав до Академії наук божевільний план: добратися до землі Банета на шлюпках. Це ж самогубство (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)