самогубство

Значення в інших словниках

1. самогубство — самогу́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. самогубство — Добровільне і навмисне припинення свого життя. При самогубстві людина має мету і мотив, який спонукає її до дії. Причина самогубства – невирішений конфлікт особистості з оточенням і психосоціальна дезадаптація. Словник із соціальної роботи
3. самогубство — Самовбивство, поет. самозгуба, а. гаракірі; П. відчайдушний <�приречений на невдачу> крок. Словник синонімів Караванського
4. самогубство — Про самогубство: вчинити самогубство; заподіяти собі смерть; зняти на себе руки; накинути собі зашморг на шию; накинути собі петлю на шию; накласти руки на себе; погубити душу; погубити душу і тіло; подіяти з собою; позбавити себе життя... Словник синонімів Вусика
5. самогубство — -а, с. Позбавлення себе життя. || перен. Можлива власна загибель, ймовірне знищення самого себе, зумовлені ризикованою дією, відчайдушним вчинком і т. ін. Покінчити життя самогубством. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. самогубство — САМОГУ́БСТВО (позбавлення себе життя), САМОВБИВСТВО, САМОЗГУ́БА рідше, САМОСТРА́ТА рідше. Я мимоволі почервонів.. Самогубство: хіба це не прояв слабодухості? (Ю. Збанацький); А про самовбивство не могло бути бесіди, бо вистріл поступив іззаду (О. Словник синонімів української мови
7. самогубство — САМОГУ́БСТВО, а, с. Позбавлення себе життя. Під ранок в мені виріс план самогубства (Коцюб., II, 1955, 263); У жінки з’явилася сивина. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Все частіше почала зринати думка про самогубство (Донч. Словник української мови в 11 томах