самогубство
самогу́бство
-а, с.
Позбавлення себе життя.
|| перен. Можлива власна загибель, ймовірне знищення самого себе, зумовлені ризикованою дією, відчайдушним вчинком і т. ін. Покінчити життя самогубством.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самогубство — самогу́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самогубство — Добровільне і навмисне припинення свого життя. При самогубстві людина має мету і мотив, який спонукає її до дії. Причина самогубства – невирішений конфлікт особистості з оточенням і психосоціальна дезадаптація. Словник із соціальної роботи
- самогубство — Самовбивство, поет. самозгуба, а. гаракірі; П. відчайдушний <�приречений на невдачу> крок. Словник синонімів Караванського
- самогубство — Про самогубство: вчинити самогубство; заподіяти собі смерть; зняти на себе руки; накинути собі зашморг на шию; накинути собі петлю на шию; накласти руки на себе; погубити душу; погубити душу і тіло; подіяти з собою; позбавити себе життя... Словник синонімів Вусика
- самогубство — САМОГУ́БСТВО, а, с. 1. Позбавлення себе життя. Під ранок в мені виріс план самогубства (М. Коцюбинський); У жінки з'явилася сивина. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Все частіше почала зринати думка про самогубство (О. Донченко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- самогубство — САМОГУ́БСТВО (позбавлення себе життя), САМОВБИВСТВО, САМОЗГУ́БА рідше, САМОСТРА́ТА рідше. Я мимоволі почервонів.. Самогубство: хіба це не прояв слабодухості? (Ю. Збанацький); А про самовбивство не могло бути бесіди, бо вистріл поступив іззаду (О. Словник синонімів української мови
- самогубство — САМОГУ́БСТВО, а, с. Позбавлення себе життя. Під ранок в мені виріс план самогубства (Коцюб., II, 1955, 263); У жінки з’явилася сивина. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Все частіше почала зринати думка про самогубство (Донч. Словник української мови в 11 томах