1. Словник української мови в 11 томах

самогубство

САМОГУ́БСТВО, а, с. Позбавлення себе життя.

Під ранок в мені виріс план самогубства (Коцюб., II, 1955, 263);

У жінки з’явилася сивина. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Все частіше почала зринати думка про самогубство (Донч., III, 1956, 79);

// перен. Можлива власна загибель, ймовірне знищення самого себе, зумовлені ризикованою дією, відчайдушним вчинком і т. ін.

Софочка пише, що її жених подав до Академії наук божевільний план: добратися до землі Банета на шлюпках. Це ж самогубство (Стельмах, І, 1962, 287);

Якщо імперіалісти розв’яжуть нову війну, вони тим самим стануть на шлях самогубства (Матер. XXII з. КПРС, 1961, 9).

◊ Покінчи́ти життя́ самогу́бством див. покінчи́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самогубство — самогу́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самогубство — Добровільне і навмисне припинення свого життя. При самогубстві людина має мету і мотив, який спонукає її до дії. Причина самогубства – невирішений конфлікт особистості з оточенням і психосоціальна дезадаптація. Словник із соціальної роботи
  3. самогубство — Самовбивство, поет. самозгуба, а. гаракірі; П. відчайдушний <�приречений на невдачу> крок. Словник синонімів Караванського
  4. самогубство — Про самогубство: вчинити самогубство; заподіяти собі смерть; зняти на себе руки; накинути собі зашморг на шию; накинути собі петлю на шию; накласти руки на себе; погубити душу; погубити душу і тіло; подіяти з собою; позбавити себе життя... Словник синонімів Вусика
  5. самогубство — -а, с. Позбавлення себе життя. || перен. Можлива власна загибель, ймовірне знищення самого себе, зумовлені ризикованою дією, відчайдушним вчинком і т. ін. Покінчити життя самогубством. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. самогубство — САМОГУ́БСТВО, а, с. 1. Позбавлення себе життя. Під ранок в мені виріс план самогубства (М. Коцюбинський); У жінки з'явилася сивина. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Все частіше почала зринати думка про самогубство (О. Донченко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  7. самогубство — САМОГУ́БСТВО (позбавлення себе життя), САМОВБИВСТВО, САМОЗГУ́БА рідше, САМОСТРА́ТА рідше. Я мимоволі почервонів.. Самогубство: хіба це не прояв слабодухості? (Ю. Збанацький); А про самовбивство не могло бути бесіди, бо вистріл поступив іззаду (О. Словник синонімів української мови