1. Словник української мови в 11 томах

самогубний

САМОГУ́БНИЙ, а, е. Стос. до самогубства.

Як чужаниця у своїй землі, Він навіть самогубної петлі Був зажадав у дикому відчаї,— Та смерть сама до страдника прийшла (Рильський, І, 1956, 374).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самогубний — самогу́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самогубний — -а, -е. Стос. до самогубства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самогубний — САМОГУ́БНИЙ, а, е. Стос. до самогубства. Як чужаниця у своїй землі, Він навіть самогубної петлі Був зажадав у дикому відчаї, – Та смерть сама до страдника прийшла (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах