самозаглиблений
САМОЗАГЛИ́БЛЕНИЙ, а, е.
Заглиблений у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання.
Павло оглянувся, але побачив, що Марко вже сидить міцний і самозаглиблений (І. Кириленко);
// Який свідчить про заглиблення у себе, у свій внутрішній світ.
Всі зупинились: одні в захваті, інші в мовчазному подиві, а ще інші в самозаглибленому спогляданні (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)