самозаглиблений

самозагли́блений

-а, -е.

Заглиблений у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання.

|| Який свідчить про заглиблення в себе, у свій внутрішній світ.

Значення в інших словниках

1. самозаглиблений — самозагли́блений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. самозаглиблений — САМОЗАГЛИ́БЛЕНИЙ, а, е. Заглиблений у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання. Павло оглянувся, але побачив, що Марко вже сидить міцний і самозаглиблений (І. Кириленко); // Який свідчить про заглиблення у себе, у свій внутрішній світ.  Словник української мови у 20 томах
3. самозаглиблений — САМОЗАГЛИ́БЛЕНИЙ, а, е. Заглиблений у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання. Павло оглянувся, але побачив, що Марко вже сидить міцний і самозаглиблений (Кир., Вибр.  Словник української мови в 11 томах