самозаглиблений

САМОЗАГЛИ́БЛЕНИЙ, а, е. Заглиблений у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання.

Павло оглянувся, але побачив, що Марко вже сидить міцний і самозаглиблений (Кир., Вибр., 1960, 28);

// Який свідчить про заглиблення у себе, у свій внутрішній світ.

Всі зупинились: одні в захваті, інші в мовчазному подиві, а ще інші в самозаглибленому спогляданні (Довж., І, 1958, 84).

Значення в інших словниках

1. самозаглиблений — самозагли́блений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. самозаглиблений — -а, -е. Заглиблений у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання. || Який свідчить про заглиблення в себе, у свій внутрішній світ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозаглиблений — САМОЗАГЛИ́БЛЕНИЙ, а, е. Заглиблений у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання. Павло оглянувся, але побачив, що Марко вже сидить міцний і самозаглиблений (І. Кириленко); // Який свідчить про заглиблення у себе, у свій внутрішній світ.  Словник української мови у 20 томах