самозвинувачення

САМОЗВИНУВА́ЧЕННЯ, я, с.

Звинувачення самого себе у чому-небудь.

У всіх хворих помічались зниження інтелекту і характерні при хронічному алкоголізмі емоціональні розлади з поєднанням ідей самопереоцінки із самозвинуваченням (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. самозвинувачення — самозвинува́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самозвинувачення — -я, с. Звинувачення самого себе у чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозвинувачення — САМОЗВИНУВА́ЧЕННЯ, я, с. Звинувачення самого себе у чому-небудь. У всіх хворих помічались зниження інтелекту і характерні при хронічному алкоголізмі емоціональні розлади з.. поєднанням ідей самопереоцінки із самозвинуваченням (Фізіол. ж., VI, 5, 1960, 578).  Словник української мови в 11 томах