самокеруватися
САМОКЕРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., спец.
Керуватися автоматично або спонтанно.
Кібернетика, розглядаючи організм людини як складну систему, що самокерується, дала в руки космічної психології методи вирішення такого складного завдання, як забезпечення нормального психічного стану космонавта при тривалих перельотах (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)