самокритика

САМОКРИ́ТИКА, и, ж.

Критика помилок, недоліків у своїй діяльності, своєї поведінки.

Се правда, що у Вас є самокритика, але вона подібна до самоуниження [самоприниження].., а се мені болить (Леся Українка);

Про всяк випадок він написав записку Зайдеру: “Занеси точнісінько самокритику Нерчина до протоколу” (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. самокритика — самокри́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самокритика — -и, ж. Критика помилок, недоліків у своїй діяльності, своєї поведінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самокритика — Самокри́тика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. самокритика — САМОКРИ́ТИКА, и, ж. Критика помилок, недоліків у своїй діяльності, своєї поведінки. Се правда, що у Вас є самокритика, але вона подібна до самоуниження [самоприниження].., а се мені болить (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах