самокритикуватися
САМОКРИТИКУВА́ТИСЯ, у́юся. у́єшся, недок.
Піддавати критиці свої помилки, недоліки у діяльності, свою поведінку.
Він по-бойовому сприймав критику, самокритикувався, на чомусь виїжджав, щось придумував і в роботі, і в рапортах (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)