самокритикуватися
САМОКРИТИКУВА́ТИСЯ, у́юся. у́єшся, недок. Піддавати критиці свої помилки, недоліки у діяльності, свою поведінку.
Він по-бойовому сприймав критику, самокритикувався, на чомусь виїжджав, щось придумував і в роботі, і в рапортах (Стельмах, Правда.., 1961, 307).
Словник української мови (СУМ-11)