самокритичний
САМОКРИТИ́ЧНИЙ, а, е.
Який критично ставиться до себе, до своєї діяльності, поведінки.
В розумних Гаврилових очах повно сміху, кепкування, видно, він людина самокритична, знає власну силу і недоліки (Ю. Збанацький);
// Сповнений самокритики; який містить у собі самокритику.
Куцевич не почув самокритичного визнання Нерчина (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)