самокритичний

самокрити́чний

-а, -е.

Який критично ставиться до себе, до своєї діяльності, поведінки.

|| Сповнений самокритики; який містить самокритику.

Значення в інших словниках

1. самокритичний — самокрити́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. самокритичний — САМОКРИТИ́ЧНИЙ, а, е. Який критично ставиться до себе, до своєї діяльності, поведінки. В розумних Гаврилових очах повно сміху, кепкування, видно, він людина самокритична, знає власну силу і недоліки (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. самокритичний — САМОКРИТИ́ЧНИЙ, а, е. Який критично ставиться до себе, до своєї діяльності, поведінки. В розумних Гаврилових очах повно сміху, кепкування, видно, він людина самокритична, знає власну силу і недоліки (Збан.  Словник української мови в 11 томах