самооборона
САМООБОРО́НА, и, ж.
Оборона самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; оборона самого себе власними силами; самозахист.
Сій [цій] статті не годилось придавати характер [надавати характеру] самооборони (Леся Українка);
Існують різні системи самооборони проти озброєного противника. В нашій країні це бойове самбо (з наук.-попул. літ.);
// Оборона країни силами й засобами самого населення поряд з обороною силами держави.
Велику допомогу подавали партизанам створені з місцевого населення групи самооборони (А. Шиян);
// Загін з місцевого населення для оборони свого населеного пункту від нападу ворога.
До вечора самооборона, зрідка перестрілюючись, тримала на віддалі військо (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)